Земля — планета, на якій я живу.
Свято довкілля
Мета: розширити
поняття дітей про довкілля і прищеплювати бажання бути у своєму довкіллі
турботливим господарем. Виховувати любов до природи, інтерес до її охорони та
вивчення.
Обладнання: малюнки планети Земля (краєвиди), звірі, про яких ітиметься.
Учитель. Сьогодні
ми поговоримо про те довкілля, той куточок природи, у якому живуть люди,
тварини і рослини. Усі ми живі творіння природи на планеті, її біологічні
мешканці і нам необхідно берегти свою Землю, бо вона така одна, і ніхто не
знає, чи є ще якась планета, де процвітає життя, подібне на наше. А людина —
розумна істота, наділена великими можливостями, тому на неї покладаються великі
надії у збереженні свого довкілля.
Учні читають вірш про рідну землю.
Учитель показує малюнки за змістом вірша.
Учень 1.
Є у Космосі зорі великі й малі,
Є холодні й гарячі планети. Я — Людина! Живу на казковій Землі І пізнати всі мрію секрети. З чого зроблена наша планета жива? Таємниці я хочу відкрити. І чому є повітря, вода і трава — Всі умови для того, щоб жити? |
Учень 2.
Світ-загадка лежить під ногами у
нас:
Форму кулі Земля наша має. Всередині гаряче ядро, далі газ — Все тверда оболонка вкриває. Літосфера це. Зверху земна є кора, У заглибинах — водні простори. Океанів — чотири, озера й моря, А на суші — рівнини і гори. Твердь земна розділилась на материки, Їх є шість. І цікаво усюди! Серед вод острови і малі острівки, Та не скрізь можуть вижити люди. В Антарктиді мороз, люди там не живуть, Та й повсюди загрози існують. Землетруси й вулкани планету трясуть, Урагани й цунамі руйнують. |
Учень 1.
Ну, а з давніх часів, з вікової
пори,
Де ми з вами усі проживаєм? |
Учень 3.
Ми живем на поверхні земної кори,
В море ходим, в повітрі літаєм. |
Учень 1.
А в земної кори є які складові?
Що там є? Дуже хочеться знати! |
Учень 4.
Мінерали, каміння, піски вікові
Й ще корисних копалин багато! |
Учень 1.
А які є копалини? Дивний цей світ!
І яке вони значення мають? |
Учень 4.
Є вугілля, руда, нафта, газ і
граніт
В глибині й на поверхні бувають. З нафти — фарби і ліки, мастила й пальне, Газ з вугіллям — житло зігрівають. А метали у нашім житті — головне! Їх у печах з руди виплавляють. А з металу машини і цвяхи малі. Літаки і найтонша дротина. Поїзди мчать по рейках на цілій Землі ~ Все навчилась робити людина! |
Учень 1.
На поверхні земної кори є ґрунти?
І невже вони нам необхідні? |
Учень 5.
На ґрунтах все росте, там мурашки
й кроти,
Є личинки й твариночки дрібні. Ґрунт життя всім рослинам й тваринкам дає, Речовини поживні він має. Є повітря у ґрунті, волога там є І від холоду він захищає. Добуваєм корисні копалини ми, Ростимо хліб, дерева і квіти. На планеті Земля ми звемося людьми І вчимося в природі цій жити. |
Учитель. Але природа планети не лише
гарна і корисна, але й дуже тендітна і вразлива. І ставитися до природи треба
дуже бережно і дбайливо. Адже людина назвала себе господарем планети, тому на
ній лежить відповідальність за її збереження. У природі все взаємопов’язане
одним ланцюжком. І варто розірватися йому, як почнуть зникати рослини і
тварини, а згодом може загинути і сама людина. Багато мільйонів років тому жили
на Землі гігантські динозаври. А тепер їх нема, і люди знаходять одні лише
кістки. Так само колись жили велетенські мамонти, що також зникли. Вчені
вважають, що причиною їхнього зникнення можуть бути природні катаклізми, які
виникли від того, що в Землю врізався великий метеорит і природа на планеті
різко змінилася. Можливе і таке припущення, але точно цього ніхто не знає.
Знають зараз усі люди, що природу
треба охороняти. Адже і людина свого часу винищила чимало тварин і рослин, яких
уже ніколи більше не буде на планеті. Не так давно жили на Поліссі велетенські
тури, але нині їх уже немає, і лише згадка залишилася у назвах річки Тур’я та
містечка Турійськ. Зникло ще дуже багато інших тварин з вини людини.
Від людської діяльності і нині
залежить доля нашої планети. Адже тварина вбиває стільки здобичі, скільки вона
може за один раз з’їсти, а людина — скільки хоче або скільки зможе. От і
винищила свого часу чимало тварин і рослин. Тому треба бути дуже обережним і
добрим стосовно природи, щоб зберегти і примножити те, що залишилося. А це
нелегко. Бо ми також є частинкою природи і нам без неї аж ніяк не обійтися. Не
зможемо прожити ані хвилини без повітря, а також без води і без їжі. Бо ми
також живі у нашому довкіллі і нам потрібне чисте повітря, щоб дихати, прозора
і чиста водичка, щоб підтримувати свій організм, якому необхідна вода та
екологічно чиста їжа, щоб жити.
А що таке довкілля?
Учень.
Нам без природи не прожити —
Це сонце й небо голубе. Вода, земля, повітря, квіти — Все, що оточує тебе. Дерева, луг, ріка глибока, Мале джерельце і струмок. Низовина й гора висока — Це все довкілля, мій дружок! Сади й хати, міста і села, Звір, пташка і жучки малі. Всі звуки й пісенька весела І люди, що на цій Землі. Це все довкілля, це природа. Частинки й ми її малі. Потрібне нам життя й свобода, Щоб вік прожити на Землі. |
Учитель. Земля дуже цікава ще й тим,
що на кожному континенті є різні тварини і рослини, яких нема ніде більше.
Частина з них знаходиться вже на межі зникнення і люди докладають чималих
зусиль, щоб зберегти популяцію, а тому вирощують цих звірів у зоопарках та
заповідниках, щоб потім випустити знову в дику природу, де вони зможуть
прижитися і дати потомство і таким чином не зникнути. Ось сьогодні ми й
познайомимось із деякими з них.
Але спочатку підемо у ліси. Вони
бувають різні.
Діти читають вірш про ліс.
Ліс — це диво, ліс — це казка,
Тож ходімо в ліс, будь ласка. В лісі є кущі і квіти, В нім сплели дерева віти. Трави, ягоди й грибочки, В нім чарівні є куточки. Ліс — це друг всьому живому, Звір і птах живе у ньому. Ліс дає всім прохолоду І прозору робить воду. Вміє поле захистити. Щоб воно могло родити. Він повітря очищає, Ароматом напуває. Щедро вміє роздавати Все, що є, бо він багатий. Людям вміє догоджати: Дерево дає для хати. Сірники, папір і ліки — Все, що треба чоловіку. В світі є ліси казкові: Хвойні, листяні чудові, Мішані є і тропічні, Саксаулові незвичні. В хвойних — сосни і ялини. Кедри, піхти і модрини. Пахне в лісі цім живиця, Є морошка і брусниця. Де ростуть берізки й клени, Тис, ялиночка зелена, Ясен, сосни і дубочки — Це вже мішані лісочки. А на півдні, де тепліше, Ще буває цікавіше. В пишнім листі все буяє. Ліс тут листяним буває. Та летять листочки долі, Взимку всі дерева голі. І стоять так до весни. Дивляться чарівні сни. Ліс — це диво, ліс — це казка. Тож заходьте в ліс, будь ласка. Але завжди пам’ятайте: Диво-ліс охороняйте! В кожну пору ліс чарівний: Навесні він світлий, дивний. Море звуків оживає, Море квітів розквітає. Влітку має гарну вроду І дарує прохолоду, Ягоди, гриби і квіти, Вміє серце звеселити. Восени ліс поетичний, Кольоровий і незвичний. Листя з дерева злітає Всі стежинки застеляє. А зимою ліс чудовий, Мовчазний, а ще казковий. Всі дерева сплять і мріють, Лиш ялинки зеленіють. |
Учитель. Діти, а які ліси ростуть у
нашій місцевості? (Відповіді дітей.) А які тварини живуть у лісах? (Відповіді
дітей супроводжуються показом малюнків тих тварин, що їх вони називають.)
Живуть у старих лісах Європи і на півночі Азії великі і цікаві звірі — ведмеді.
Діти читають вірш про ведмедя.
У природі стрінеш їх,
У старих лісах густих. Коли тепло й сонце гріє, Все навколо зеленіє. Це найбільший хижий звір, В нього гострий нюх і зір. І півтонни й більше часом, Має велетень цей масу. Через хащі побіжить, Дожене й коня умить. Має бурого кожуха І маленькі круглі вуха. І хоч зветься хижаком. Любить ласувать медком, Їсть і ягоди, й горішки, А полює зовсім трішки. І дорослі, й малюки Ловлять рибу залюбки. Граються, забрівши в воду, І вода їм в насолоду. А як час тепла пробіг, Заляга ведмідь в барліг. Спить всю зиму до весни І солодкі бачить сни. По землі мете сніжок, Спить з матусею синок. А ведмедиця зимою Родить ще одне чи двоє, Завесніє — вийдуть в світ, Так живуть півсотні літ. Ось такі вони чудові Звірі сильні й загадкові. |
Учитель. А
тепер ми будемо мандрувати різними континентами і познайомимося з дивними
тваринами, які в Україні не водяться. Знайомтеся — це жирафа! (Малюнок тварини
у живій природі.)
Учень.
Знайомтесь — Жирафа! Живе у
савані,
З дерев ніжне листячко їсть. Для неї умови життя непогані, Вона там господар — не гість! Найвища у світі казкова тварина Шість метрів сягає на зріст. А шия три метри, якраз половина. І виріс на метр її хвіст. Ще довші передні, як заднії ніжки, А все, як у інших ссавців. На шиї високій, як в котика й мишки. Теж сім, але довгих хребців. Коричневі плями і шкіра жовтенька. Щоб менше помітна була. Круглесенькі ріжки, голівка маленька, А бігає так, як стріла. Очиська великі, як чорні вуглини, І вії в красуні густі. А маса 700 кілограмів в тварини. На вигляд вони не товсті. Ні бивнів, ні кігтів жирафа не має, Та слух має добрий і зір. А зросту і швидкості їй вистачає, Щоб бачить, як крадеться звір. Це мирна тварина, ніколи не б’ється, У стаді живе двадцять літ. Усе з висоти їй маленьким здається, Привабливим бачиться світ. Жирафа смішна, загадкова тварина. І шкодить жирафі не смій! Бо мріє у захваті кожна дитина Поїздити верхи на ній. |
Учень.
Познайомтесь, будь ласка, з цікавим звіром (малюнок тварини) — це бегемот!
Діти читають вірш про бегемота.
Африка! Африка! Дивна країна!
Мавпу й слона ви зустрінете там. Й інша живе теплолюбна тварина — Це бегемот, або гіпопотам! Де береги йдуть похило до Нілу, Буйна рослинність росте вздовж ріки. Тут бегемоти дітей народили І проживають свій вік залюбки. Його стихія — болото і річка, Там він проводить усі свої дні. Довідка дітям усім невеличка: Родич далекий він нашій свині! Але три тонни цей родич вагою, Довший удвічі, як в хаті диван. І півтора бегемот висотою. Рот величезний, немов чемодан. Зуби рідкі і тверді, наче криця. Ікла півметра і більше, мабуть. Іклами він підбирає з водиці Всі ті рослини, що в річці ростуть. Має товстенну без хутра він шкіру, Ноги короткі, живіт до землі. І голова величезна без міри, Майже без шиї, хребці в ній малі. Очі розміщені в нього прекрасно, Вуха та ніздрі в одній площині. Бачить і чує він все одночасно Й дихає, поки все тіло на дні. Він поміж пальців перетинки має. Це щоб ногами міг добре гребти. Гіпопотаму, усякий це знає, Плавати легше, ніж сушею йти. Вдень у воді, а вночі він пасеться. В кожного стежка своя до води. В час небезпеки як поїзд несеться... Ти на ту стежку ніколи не йди! Стадні тварини, та б’ються частенько. Горе тому, хто не вмів відступить. Сильний живе на землі багатенько, Може в неволі піввіку прожить. |
Учениця. А зараз
ми познайомимося ще з одним дуже цікавим і незвичайним звіром (малюнок тварини).
Це — кенгуру!
Діти читають вірш про кенгуру.
Хоче землю пізнати дитина,
Кличе мрія, як світла зоря. Є Австралія — дивна країна, А навкруг океани й моря. Материк цей далеко-далеко, Загадкова, казкова земля. Та у мріях дістатися легко. Щоб побачить ліси і поля. Там живуть загадкові тварини, Дивні нам кенгуру непрості. Носить сумку свою для дитини Кожна мамочка на животі. А з’являється на світ кенгурятко Зростом три сантиметри всього. В сумку враз заповзає малятко, Не дістати нікому його. І живе в ній довгенько дитина, У теплі молочко собі ссе. А матуся, загадка-тварина, Його всюди з собою несе. Кенгуру симпатична, руденька, Дуже сильний, товстий в неї хвіст. Вузькі плечі, голівка маленька, Метрів два з половиною зріст. В неї лапки передні, мов ручки, Проти тіла тварини малі. А на пальчиках кігті-колючки. Ними добре гребтися в землі. Щоб коріння смачненьке дістати Й поживитися ним на обід, Треба землю суху розгрібати, Тому кігті тверді мати слід. Та зате задні ноги масивні, Дуже сильні, щоб добре стрибать. А стрибки в них високі і дивні — Ворогам кенгуру не догнать! До дванадцяти метрів стрибають В довжину ці тварини прудкі. І до трьох в висоту досягають Їх гігантські спортивні стрибки! |
Учитель. Ось ми і
побували в різних куточках нашої планети і познайомилися із загадковими і
цікавими тваринками. Але тваринний світ дуже різноманітний і, щоб усе побачити,
треба багато часу. Ми ще познайомимося з іншими тваринами. Ви бачите, який
цікавий і загадковий світ, яка чудова планета Земля. І для того щоб всі на ній
жили, треба людині про це турбуватися, берегти наше довкілля. Бо все на Землі
взаємопов’язане. Струмочки течуть у ріки, ріки — в моря, моря з’єднані з
океанами. І від того, чи чистий струмочок, залежить чистота Світового океану, а
від того, чи чисте повітря, залежить життя рослинного і тваринного світу.
Тому завдання кожної людини —
берегти нашу планету, а особливо ту територію, де вона живе сьогодні, де будуть
жити її діти завтра. Як ви гадаєте, що для цього може зробити кожна дитина? (Відповіді
дітей.)
А тепер прочитаємо, що треба робити,
щоб довкілля було чистим, щоб жили в ньому люди і тварини. (Вчитель вивішує
плакат.)
- Насаджувати дерева, кущі і квіти у дворах, у парках, на пустирях.
- Очищати джерельця, струмочки і не засмічувати їх брудом.
- Не смітити на дворах і на вулицях.
- Не висипати сміття на берегах річок і ставків.
- Обсаджувати береги водойм вербами, тому що верба очищає воду.
- Не рубати і не ламати дерев.
- Не нищити лісові насадження.
- Поводитися у природі як людина-господар.
Учень.
Посадить кожен деревце —
І буде ліс шуміти. Давайте зробимо ми це, Чудово ж буде, діти! І зацвіте Земля в вінку. Як будуть всюди квіти. І кожну стежечку в’юнку Ми зможем обсадити. Джерельця всі розчистим ми Від краю і до краю. Давайте будемо людьми Нас так Земля благає. |
Діти виконують пісню на вибір
учителя.
Комментариев нет:
Отправить комментарий